Перебудовні процеси, які відбуваються в системі народної освіти нашої країни, передбачають перехід на систематичне навчання в умовах школи дітей шестилітнього віку. Ефективність їхнього навчання неможлива без усебічного врахування вікових особливостей розвитку дітей, їхньої здатності до засвоєння знань, умінь і навичок, передбачених навчальними програмами.
Серед багатьох проблем нової чотирирічної початкової школи однією з найбільш складних і актуальних є формування у найменших ( шестирічних) першокласників навичок письма.
Навчання письма — складова частина загальної програми з рідної мови, її не можна розглядати ізольовано. Вона знаходиться у тісному взаємозв'язку з навчанням читати, з розвитком усного і писемного мовлення, від неї залежить грамотність і в кінцевому результаті культура писемного мовлення людини.
Письмо — комплексний вид навчальної діяльності. Воно складається з цілої низки структурних компонентів, багатьох правил і умінь, оволодіння якими — складний, тривалий і нелегкий процес не тільки для шестирічних, а взагалі для учнів початкових класів. Дитина, навчаючись писати, по суті повинна оволодіти трьома основними групами навичок, а саме:
а) технічними — правильно користуватися письмовим знаряддям, координувати рухи руки, дотримуватися гігієничних правил;
б) графічними — правильно зображувати окремі букви, склади, слова, писати букви з необхідним нахилом, розміщувати їх рівномірно в слові і в рядку, правильно з'єднувати, дотримуватися визначеної віддалі між словами;
в) орфографічними—правильно визначати звуковий і буквений склад слів, коментувати їх написання, самостійно добирати слова.
Навчання писати шестирічних не буде успішним, якщо учитель не знатиме вікових, фізіологічних можливостей дітей, їхніх психологічних особливостей, зокрема: слабкий розвиток дрібних м'язів руки, недостатня координація рухів під час письма, низька опірність при тривалому напруженні, повільний темп, недостатня сформованність оптичного сприйняття графічного образу, недосконалість механізмів внутрішнього планування рухів і дій.
Учитель має враховувати специфіку самого процесу письма, як складного комплексу дій для того, хто буде ним оволодівати, особливостей системи знаків, які має дитина засвоїти і набути навичок самостійного їх використання.
В оволодінні навичкою письма, як і будь-якою іншою руховою навичкою, важливого значення набувають підготовчі вправи. Основна мета таких вправ ─ підготувати руку дитини до письма, сформувати руховий стереотип, допомогти дитині позбутися тих труднощів, які виникають на початкових етапах оволодіння навичками письма.
Підготовка руки дитини до письма передбачає розвиток п'ясті руки й дрібних м'язів пальців:
- координація рухів руки, пальців, очей, передпліччя;
- окоміру (вміння визначати центр, середину, підпорядкувати рухи руки, очей контролю свідомості);
- просторових уявлень (зліва, справа, внизу, над і
під лінією, між лініями);
- плавності, точності й ритму рухів;
- уміння проводити протягом 0,5 хв. безвідривні лінії олівцем на папері, в зошиті.
Пропонований посібник для вчителів складено відповідно до сучасної програми навчання грамоти. У ньому вміщено вправи з підготовки руки дитини до письма.
Учителю початкових класів необхідно розвивати у шестирічних дітей дрібні м’язи кисті рук, кісток п’ясті руки, фаланг пальців.
Тому, що на момент вступу дитини до школи ще не закінчено окостеніння пальців кисті. У самому зап’ястку дитини тільки п’ять слаборозвинених кісточок (потім з’являється шоста), які не притискаються одне до одного.
Тому часто у шестиліток зображення прямої риски, овалу супроводжується помітним тремтінням пальців кисті, в результаті чого прямі лінії виходять зігнутими, овал ─зигзагоподібним і не завжди замкненим.
Ось чому перед виконанням графічних вправ ми пропонуємо проводити пальчикову гімнастику, яка також пов’язана з мовленнєвим розвитком першокласників. Зображення руками мишок, зайчиків, пташок та іншого супроводжується розучуванням і хоровим декламуванням невеличких віршиків про них.
Коли учні навчаться зображувати достатню кількість фігур, можна запропонувати дітям розігрування за допомогою пальців невеликих сценок і казок.
Кожну вправу пальчикової гімнастики радимо виконувати декілька разів по черзі обома руками. Бажано поєднувати у невеликий комплекс дві-три вправи (пригадувати попередні, або ті, які найбільше сподобалися). Виконувати їх можна як перед початком, так і посередині, або наприкінці заняття.
Вправи пальчикової гімнастики, художньо-зорові образи літер віршований дидактичний матеріал зроблять уроки навчання письма цікавими та ефективними.

Вправи підготовки руки дитини до письма

Лисеня-першокласник хоче дізнатися, чи вмієте ви малювати, писати букви або слова.Але перш ніж розпочати роботу, давайте виконаємо пальчикову гімнастику, підготуємо руки до малювання й письма. Так ми будемо робити і надалі.

Зустрілись пальчики:
великий, вказівний, середній,
безіменний і мізинець.
Вони театр всі створили
І всі до праці приступили.

Олівець в руці катаю,
Поміж пальчиків кручу.
Неодмінно кожен палець
Будь слухняним я навчу.

Перед тим, як виконувати графічні вправи, розімнемо пальчики.
Учитель декламує віршик і показує: долоню, а потім по черзі з'єднує з великим пальцем усі інші, починаючи зі вказівного.
Пальчику, пальчику,
Де ти бував?
Я з цим братом вліс ходив,
А з цим братом борщ варив,
З цим я кашки скуштував,
А з найменшим заспівав.

Руки перехрещені тильним боком долонею до себе. Спочатку пальці обох рук стиснуті в кулаки, потім пальці-промінці розкриваються, руки повертаються вправо-вліво.У кінці віршика діти плескають у долоні.
Ясне сонечко в кімнату
Дивиться в віконечко,
Дуже раді всі малята,
Плескають в долонечки.

Долоні трохи зігнуті, кінчики пальців торкаються (дах), середній палець правої руки піднято вертикально вгору (димар), кінчики мізинчиків торкаються один одного, створюючи пряму лінію (балкон).
Рідний дім
Хай живе наш рідний дім —
Тепло й затишно у нім.
|

Оцей пальчик - наш дідусь,
Оцей пальчик - баба,
Оцей пальчик - наш татусь,
Оцей пальчик - мама,
Оцей пальчик - буду я
Оцей пальчик - баба,
Оцей пальчик - наш татусь,
Оцей пальчик - мама,
Оцей пальчик - буду я
Ось і вся моя сім'я!

Сорока - ворона кашку зварила
Діток кормила:
Цьому дала, цьому дала,цьому дала,
Цьому дала, а цьому не дала.
Ти в ліс не ходив, ти дров не рубав,
ти піч не топив,ти воду не носив,
ти посуд не мив.
Киш, ледащо!Киш, ледащо!Киш, ледащо!

Артикуляційна гімнастика

Для чистої звуковимови потрібні сильні, пружні і рухливі органи мови – язик, губи, м’яке піднебіння. Усі мовні органи складаються з м’язів. Якщо можна тренувати м’язи рук, ніг, спини і т. д., значить, можна тренувати і м’язи язика і губ. Для цього існує спеціальна гімнастика, яка називається артикуляційною. Артикуляційна гімнастика допоможе зміцнити м’язи органів мовлення і підготує базу для чистої звуковимови. При підборі вправ необхідно дотримуватися певну послідовність – йти від простих вправ до більш складним. Спочатку вправи виконуються в повільному темпі обов’язково перед дзеркалом. На перших заняттях можна обмежитися і дворазовим виконанням вправи, головне, щоб воно було виконане якісно. Потім кількість повторень збільшують, доводячи до 10-15 разів. Коли дитина навчиться правильно виконувати рухи, дзеркало можна прибрати. Дорослий повинен показати дитині, як правильно виконувати всі вправи. Для цього необхідно самим навчитися виконувати гімнастику артикуляції.Не дивуйтеся, якщо деякі вправи не будуть виходити з першого разу навіть у вас, адже для їх виконання необхідний певний навик. Проводити гімнастику артикуляції треба щодня, а краще два рази на день – вранці і в другій половині дня після прогулянки. Будьте терплячі, спокійні й ласкаві. Якщо у дитини не виходить якийсь рух, можна використовувати механічну допомогу. Ручкою чайної ложечки або просто чистим (!) Пальцем допоможіть підняти дитині мову вгору. Для того щоб дитина знайшла правильне положення язика, наприклад облизати верхню губу, намастіть губу варенням, шоколадом або медом залежно від того, що любить дитина. Заняття повинні проходити в ігровій формі, адже це основна діяльність дітей. Можна залучити улюблену іграшку:
«Давай покажемо зайчику, як правильно виконувати гімнастику для язичка»

вправа «Жабки»
( на символ-картці зображенні жабки).
Запитання: «Про яку артикуляційну вправу ти подумав (ла)?».
Відповідь дитини. Дитина уважно слухає віршик, пригадує правильне виконання вправи та виконує її. Аналогічна робота проводиться із наступними вправами.
Жабка їсти захотіла,
враз взялась вона за діло -
наловила аж сім мух,
тому й рада : рот – до вух!
Рот трохи відкрити. Посміхнутись, губи розтягнути так, щоб було видно верхні зуби. Утримувати таке положення під лічбу 10-15 секунд.
Артикуляційна вправа «Хоботок»

В зоопарку ми були,
там великі є слони.
А маленький Раві
привітався з нами.
Хобот свій він витягав,
«Всім привіт!»- немов казав.
Щоб йому відповісти,
Хоботок зроби і ти.
Краще губи витягай,
Раві швидше привітай.
Витягнути губи сильно вперед,напружити, як при вимовлянні звука У.
Артикуляційна вправа «Лопаточка»

Широким я язик зроблю,
на нижню губу покладу.
Гарна вийшла і пласка
моя лопатка з язика.
Жаль, така лопатка
не скопає грядки.
Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не дрижав. Утримувати у такому положенні 10-15 секунд.
Артикуляційна вправа «Чашечка»

Чашку чарівну я можу зробити,
з глини її не потрібно ліпити.
Вгору широкий язик підіймаю,
старанно в нього краї загинаю.
Соком наповню її чи водою -
чашка чарівна завжди зі мною.
Рот широко відкрити. Широкий язик підняти вгору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати язик у такому положенні 10-15 секунд.
Артикуляційна вправа «Коник»

Я на конику скачу :
- Цок-цок-цок!
Хочеш, тебе підвезу?
-Цок-цок-цок!
З вітерцем мій коник мчиться :
-Цок-цок-цок!
Дзвінко стукають копитця:
-Цок-цок-цок!
В’ється коникова грива :
-Цок-цок-цок!
Ой,який же я щасливий!
-Цок-цок-цок!
Присмоктати язик до піднебіння, клацати язиком. Клацати повільно,сильно, тягнучи під’язичну вуздечку. Виконати 10-15 разів.
«Грибок»

Щоб зростав боровичок,
Піднімай вгору язичок.
«Настирлива муха»

Ось настирливая муха
Все дзижчить, дзижчить над вухом.
Спробуй муху налякати
І на неї подзижчати!
Все дзижчить, дзижчить над вухом.
Спробуй муху налякати
І на неї подзижчати!
0 коментарі:
Дописати коментар